MOROZOVA: Моя сім’я – моя опора
Наталія Морозова — заслужена артистка України, яка вже 20 років на сцені. За цей час вона встигла не лише створити десятки пісень, а й присвятити себе благодійним концертам, підтримці військових, спорту й натхненню інших. Співачка прикрасила digital обкладинку свіжого номеру TVSTAR і в ексклюзивному інтерв’ю ділиться своїми переживаннями, життєвими принципами та джерелами енергії.
Наташо, цього року ви вже відзначили 20-річчя творчої кар’єри. Як ви пережили цей етап? Чи вдалося зупинитися та переосмислити пройдений шлях?
Так, вже 20 років! Інколи і сама не можу в це повірити. Але коли озираюся назад, розумію — це дійсно мій шлях. Було багато цікавого і складного, і ще стільки всього попереду! Були моменти, коли опускалися руки, хотілося ніколи більше не повертатися в шоу-бізнес. Але саме любов до справи, музика і люди, які мене підтримували, стали головним аргументом: «Ти зможеш, ти сильна, у тебе все вийде».
У вашому репертуарі є альбом «Спогади» на 20 пісень. Чи не здається вам, що ця робота дуже влучно передає ваше ставлення до життя, музики і внутрішнього стану?
Пісня «Спогади» народилася саме в період підготовки ювілейного альбому. Вона стала його головною темою та назвою. На перший погляд, це пісня про кохання, але в ній зашифровано глибокий підтекст — про непростий, але улюблений творчий шлях. Це мої особисті спогади, які залишаться зі мною назавжди.

За останні роки ви дали багато благодійних концертів і виступали перед військовими. Що для вас означає бути частиною цієї важливої місії?
Коли почалась війна, я твердо вирішила залишитися вдома. У перший місяць було складно зорієнтуватися, не до пісень… Але наприкінці квітня народилася пісня «Ми вдома». Люди її підхопили, я отримала багато слів вдячності. І тоді зрозуміла — це моя місія. Я не відмовилась жодного разу: виступала для військових, переселенців, дітей, жінок, які втратили своїх близьких.
Які емоції ви найчастіше відчуваєте під час виступів для наших захисників? Можливо, були особливо зворушливі історії?
Чесно — ледь стримую сльози. Серце розривається, коли бачу хлопців і дівчат, які залишили все, щоб боронити Батьківщину. Мені хочеться кожного обійняти, подякувати за силу й незламність. Але я знаю, що маю бути сильною — я приїхала надихати. Іноді хлопці просять потанцювати, а букет зібраних у лісі квітів — це найдорожче, бо знайти їх там, у польових умовах — особливий жест.

Ви щодня займаєтеся спортом, зокрема бігом і кенгу-джампінгом. Звідки у вас ця сила волі й натхнення підтримувати таку форму?
Я фанат спорту ще з дитинства. В школі ходила на всі можливі секції, займалась танцями, бігала на гуртки — була дуже активною дівчинкою! Не пам’ятаю періоду, коли не займалась спортом. Зараз пробую нові напрямки: fly-йога, TRX, квади, kangoo jumps, стретчинг, танці… Спорт завжди зі мною.
Чи можете назвати спорт одним із джерел вашої внутрішньої енергії, яка допомагає не зупинятися ні в житті, ні в творчості?
Абсолютно. Спорт — це моє джерело енергії й дисципліни. А дисципліна для мене — надзвичайно важлива.
Як ваш син і чоловік підтримують вас у творчості? Наскільки важливою для вас є ця родинна опора?
Я дуже вдячна своїй сім’ї. Без них мені було б надзвичайно важко. Творча професія — специфічна, ми всі трохи “crazy”, і без близьких не витримати. Мені пощастило: мій чоловік і син — моя опора. Вони — перші слухачі й перші критики, і я дуже ціную їх думку.

Що допомагає вам залишатися щирою, натхненною та постійно активною – попри всі виклики часу та реалії шоу-бізнесу?
Я вірю в Бога і живу за принципом: стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе. Люблю життя, людей, природу — усе, що навколо. Слухаю серце, вірю в себе, займаюся улюбленою справою й ніколи не скиглю. Це і тримає.
Ви активно ведете свої соцмережі й залишаєтесь відкритою для підписників. Що для вас означає цей прямий зв’язок із публікою?
Це надзвичайно важливо для мене. Коли люди знаходять час написати слова вдячності — чи навіть критику — я це дуже ціную. Я працюю для них. Усе, що я роблю вже 20 років — завдяки цим людям. Вони надихають і дають мені сили йти далі. Дякую вам, мої золоті.

Чи надихає вас іноді реакція слухачів на нові ідеї чи навіть пісні? Є історії, коли саме емоції людей стали поштовхом для творчості?
Так, саме так і народжуються пісні. Люди часто дають підказки, про що їм хочеться почути. У моєму репертуарі є багато композицій, натхненних реальними історіями. Наприклад, пісня «Вона» — це історія дівчини, яку мені розповіли особисто. Вона чутлива, пронизлива й дуже близька людям. На неї в TikTok зняли вже понад 30 тисяч відео.

